« Превозносите Господа, Бога нашего,
и поклоняйтесь на святой горе Его,
ибо свят Господь, Бог наш».
(Пс.98:9)
Если Бога, Кто Жив и Свят,
Мы Отцом называем нашим,
Знать обязаны: смертный яд
Пьём из непослушанья чаши.
Как же можно Отца не чтить,
Попирать Его Слово Жизни,
И при том ожидать, что жить
Будешь в Царской Его Отчизне?
Если в малом стал отступать,
То большое - не за горами.
Грех лукав - с ним нельзя играть:
Он жесток со своими рабами.
По тропинке до узких ворот
Я дойду, ты дойдёшь с Иисусом.
Не зайти бы в чужой огород,
Речь о вкусных плодах послушать.
Льстивы сказанные слова
Соблазнителя душ бесценных.
Божья истина вечно права:
Сатана убивает пленных.
О, не думай, что ты мудрей
И врага победить сумеешь:
Очень опытен древний змей –
Сам его ты не одолеешь.
Лишь с Иисусом живая связь
С не по выбору послушаньем
Охраняет, идущих, нас
В мир Божественного сиянья.
Быть послушным Богу во всём –
Христианский залог успеха.
Пусть горят же святым огнём
Божий воин, твои доспехи!
Анна Лукс,
Ванкувер, США
С Господом 25 лет. Пишу стихи и прозу. Имею 30 (книг) христианских изданий СТИХОВ И ПРОЗЫ . Люблю Спасителя. Ожидаю пришествия. Моя Жизнь - Христос, и смерть желаю встретить как преобретение. Да утвердит и укрепит меня мой Бог!!
сообщение: В издательстве "Миссия спасения" вышли мои книги -христиаская проза. Можно их посмотреть по этому адресу: https://spasenie.org/catalog Благословений всем!!! Вышли новые книги в Канаде. Можно заказать по почте : altaspera@gmail.com
Прочитано 5392 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 4
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
